I’ve walked these streets long enough to feel their pulse change. Once, Chiswick felt like a small, stubborn refuge, tidy gardens, quiet lanes, a sense of order and courtesy you could lean on. But London is a tide that never stops rising. Every year it presses harder, louder, rougher, stripping away pieces of the old Britain I first met when I moved here.
This album is my attempt to hold onto the Chiswick I knew, the safe streets, polite nods from strangers, the feeling of belonging. Places like this are disappearing, not in some headline or policy, but in the slow, relentless way the world reshapes itself while no one is watching.
Я ходив цими вулицями достатньо довго, щоб відчути, як змінюється їхній пульс. Колись Чізік був маленьким, впертим прихистком, охайні сади, тихі провулки, відчуття порядку й чемності, на які можна було спертися. Але Лондон – це течія, що ніколи не спадає. Щороку він тисне сильніше, гучніше, грубіше, здираючи шматки тієї старої Британії, яку я зустрів, коли вперше сюди переїхав.
Цей альбом – моя спроба втримати Чізік, який я знав: безпечні вулиці, ввічливі кивки від незнайомців, відчуття причетності. Такі місця зникають не в новинах і не в гучних заявах, а тихо, повільно, у невпинному русі світу, що змінюється, поки ніхто не дивиться.
