Здавалося б дивно писати у 2019 році про таке, вже сміливо можна казати – архаїчне диво гітарної техніки 2004 року.  За ці роки алгоритми моделювання, технології виробництва напівпровідникових елементів зробили гігантський крок вперед. З іншого боку, як не дивно і нелогічно воно б не звучало – й надалі всі намагаються змоделювати звучання старезної техніки мало не п’ятидесятих років минулого сторіччя.  Сучасні “примочки” видають фантастичні звуки, що чим далі, тим менше мають спільного з гітарним звуком.  Та і роль гітари у переважно зіндізованому музичному просторі сучасності відійшла на задній план, віддавши перевагу млявим, недокормленим, і на вигляд недобравшим дозу трави, співакам та співачкам) Поодинокі старпери ще подеколи тримають планку але відверто виглядають вимираючими динозаврами.
По суті Line 6 spider II 30 – невдалий експеримент відомої фірми, що спробувала чисту цифру підсунути ну майже професіоналам. Виріб, на момент появи на ринку,  виявився задорогим для “гаражників” і  незрозумілим для профі, що могли собі дозволити значно дорожчі речі.  На сьогоднішній день цей комбік реально можна придбати за якихось 2500 гривень, подеколи практично неюзаним.  Прикиньте – динамік зі  “смачним” звуком на 12 дюймів, у коробці з підсилювачем і навіть вмонтованим процом!  І не звертаймо уваги на хвалебні оди новим комбопідсилювачам з мізерними головками, у даному випадку розмір має значення)
Перше враження, коли вмикаєш це чудо – назву придумали українці, похідна від слова лайно)  Одна з причин – хтось собі до вас вже накрутив якісь пресети під свого любимого “Урала”. Але щоб це порозуміти, необхідно як мінімум почитати МАНУАЛ, а його на українській, видам таємницю – навіть на рос мові – просто нема.  Отже, перед  вмиканням комбаря натискаємо кнопку “CLEAR” і утримуючи її вмикаємо живлення. Кнопка блимне декілька разів, заспокоїться, ніби даючи порозуміти, що процедура повернення до заводських налаштувань завершена. Хватємо гітару і… Та ніби краще, але чогось не вистачає. Друга особливість цього апарату, що грати вдома так, щоб отримати гарний звук і не налякати сусідів не вдасться!  На зовсім малих потужностях динамік просто не звучить! Додавши гучності (обережно) у блюзменів одразу загориться вогник надії в очах. Щось тут таки є цікаве. Вимикаємо ефекти, на чистому додаємо повільно драйву і о чудо – та воно ж звучить! Біда одна – лишилося знайти блюзмена, котрих у наших краях важче нарити, ніж живого мамонта, щоб зацінив) Далі можемо сміливо пробувати більш “важкі” пресети.  Так, це класика, десь ближча таки до реальної старої лампи, ніж до сучасного, стерильного дж-дж. І це американець, самий, що не є файтовий!  Наша, вихована східняцьким  продуктом публіка, просто не в’їде) Але ж там справжній 12 дюмовий “дорослий” Celestion G12E-50 за якихось 100$!  То навіть якийсь дідусь, кинувши палити,  за декілька місяців може назбирати любимому онукові на іграшку з пенсії)
Кому достатньо наявних ефектів, то може налаштувати під себе чотири пресети і грати, кому цього замало, хай не шукає штекерів для використання зовнішніх примочок, вони відсутні.  Уважно вивчивши СХЕМУ, виявилося, що операційний підсилювач U9-A працює по схемі звичайного суматора, на входи якого подаються сигнали від АЦП та входу для МП3 програвача. Тобто, скрутивши регулятор “CHAN VOL” на нуль і подавши сигнал на вхід МП3, він поступає безпосередньо на кінцевий підсилювач, рівень регулюється потенціометром “MASTER”. Виявляється, що чутливість гітарного входу і входу для МП3 програвача однакові. Зате просто втикунти гітару у цей вхід не вдасться, бо вхідний опір нижчий за 100кОм, цього для гітари замало. Але використавши, наприклад, сучасний процесор ефектів, котрий насправді приховують вдома навіть самі запеклі його критики-гітаристи,  що має низький вихідний опір, проблема вирішується. 
На передній панелі також присутній вхід для під’єднання зовнішнього пристрою перемикання ефектів. Насправді Line 6 spider II 30 має можливість роботи тільки з двохкнопковою педаллю, тобто перемикає ефекти послідовно вверх, або вниз. Робота з більшою кількістю перемикачів була реалізована тільки у наступній моделі. Знову ж, глянувши на СХЕМУ бачимо, що схема керування, яка розміщена безпосередньо на панелі комбіка, досить проста і продублювати її самостійно, щоб винести назовні необхідні речі, не є складним завданням для людини, що дружить з паяльником. Для внутрішнього монтажу паяльник насправді не потрібен. Щоб під’єднатися до панелі беремо роз’єм, що одягається прямо на рідний шлейф без пайки, у задню панель врізаємо звичайний мережевий роз’єм на вісім контактів. Розбираючи апарат, одразу кидається в очі висока якість виготовлення. Штука зроблена у Китаї і дуже схоже, що робилася під дулом автоматів, бо абсолютно відсутні ознаки будь-якої халтури, навіть пайки, як вчора паяні.
Conclusion – раджу! Якраз той випадок, коли апарат звучить на більше грошей, ніж ви за нього дали. Ані один з сучасніших, а тому і значно дорожчих комбопідсилювачів з меншими динаміками просто фізично не здатен видати такий “дорослий” звук, незалежно від досконалості вбудованого блоку ефектів.